Я виросла в селі, а заміж вийла і переїхали в місто. Село є село, вийшов свій двір, але в цьому дворі роботи та ще раз роботи. В квартирі жити не подобається, але в місті є що подивитися, прогулятися, гарно провести час в вихідний день.

я жила в селі, умови були такі ж як і в місті, але все життя мріяла жити в квартирі. Переїхала в Тернопіль і розумію, що місто - це моє. Діти люблять село, ми літом на трошки приїжджаємо, але мені не комфортно. А діти б там жили тижнями, але не думаю що більше :hi:

Я жила в селі... І асоціація з ним : 0 умов і город :crazy:
Тож, мені комфортніше у місті . Хоча з палатками на тиждень без проблем)))
Якби й жила у власному будинку, то на березі моря :ha:

Зараз такі села...ще кращі умови чим в місті)))вода, газ, інтернет - все є. А город то таке - хочеш займайся а хочеш здай в оренду)Я дитя такого села, але наразі живу в місті)

Я можу побути трохи в селі. Але те сільське життя з гектарами городів, з неможливістю нормально помитися добиває.

Я виросла в місті, але до бабусі в в села їздила, то з селом знайома близько. Але все ж особливої любові до сільського життя в себе не виробила. А от моя дитина, вчора попавши в село, то реально міське дитя, кошеня на руки не могла взяти, песика спокійно не могла погладити:і хочеться, і смішно, і страшно ))))))))

я вже сама не знаю,хто я :impossible:
зимою люблю квартиру,літом-приватний будинок,найперше для дітей

Я тотально "дитя асфальту" :hi: Народилася і виросла в місті, відповідно мені тут найкраще. В селі, звичайно, теж добре. Природа, тиша, свіже повітря... Але на довго мене не вистачає. А ви як?

Ну я безумовно "дитя асвальту" :hi: Все життя живу в місті, села ми не мали, корову і свиню в живу побачила років у 10. Для мене зїздити в село то як в зоопарк сходити :ha: Хоч в чоловіка мого і є село, но воно трохи далекувато, тай в чоловіка мого астма і він неможе бути там довго,бо в глиняній хаті він починає просто задихатись, то ми туди і не їздимо. Були там лише раз, коли їздили просити на весілля. Досі неможу пити справжнього домашнього молока, будете сміятись, ну я його для себе розбавляю водою :crazy: бо інакше воно мені просто стає в горлі!

Для мене село асоціювалось з важкою виснажливою фізичною працею, холодним ліжком у зимку, відсутністю будь-яких умов - спогади дитинства у бабці :impossible: . Тому коли чоловік почав будувати будинок у приміській території - я була категорично проти, а коли ще город почав садити - то взагалі істерила, перший рік навіть не цікавилась, що там робиться.

А тепер мені подбається ::Р: , тішусь грядочками, помідорками, полуничкою, суничкою,садочком, пасікою. У нас 10 сотих городу і 10 сотих з газончиками, садками, і качельками. приїждаєм кожний день поритися у землі - те попололи, те посадили,полили - ніхто не замучується., всі задоволені. Тіна граєть у пісочку, на качельці, басейн , палатка... Тепер навіть шкодую,що не встигнемо закінчити ремонти до народження Малятка, там нам би було зручніше і простіше.

Зараз я за село, якщо зі зручностям без гектарів городів і близько міста (навіть не віриться , що так кардинально змінилась думка :hi: :hi: :hi: )