Нам педіатр розписала цілий план що робити.
Бо в нас закрепи й свічки я не хочу використовувати, тільки у самому крайньому випадку.
1. Пити пробіотики. Нам це до вподоби,бо дитинка ще молочне не любить, а це "мінус" йогуртам домашньго приготовунная.закваскам..
Пили курсами Прему. Вона різна є, то нам саме Према саше підійшла,а перший курс-то према дуо. В нас були закрепи, й до них приєдналася алергія у вигляді сухої шкіри на голові-шкірочки та на ліктях. Все пройшло за перим курсом Преми,а за другим- полвністю як годинник став робити кишківник. Зараза вже й забули що то воно таке- мусити себе "сходити по великому" у туалет...
2.Багато води.не газованої ,не соків солодкиха саме чистої води.
3. Виключити солодощі покупні.Особливо- булки,випічку сдобну.
4. Слідкувати за тим щоб дитина привчалася в один й той же час "сидіти на грорщику",тобото виховувати режим роботи кишківника.
5. Більше клітковини,більше зелених овочів.

Теж заставляють воду пити і фрукти пхаю всюди де тільки можна- в каші, сир , роблю фруктовий салат.
TattyMummy , скажіть будь ласка де той лікар приймає , як його прізвище . Як будете в нього на прийомі, напишіть відгук , як вам. Чи помогло. Я теж чула, що є якісь процедури до стимулювання кишківника і масажі. Треба в когось розпитати. Треба його ще на якусь руханку чи танці записати.

І у моєї старшої доньки так було. Нам лікарка порадила простежити скільки води випиває дитина. Бо я цього їй не змогла сказати, так як з пляшечки вони не пють, а просто стоїть вода в чашці на дитячому обіденному столику і хто коли захотів, тоді і попив. тож я забрала ту чашку, щоб вони звертались з цим проханням до мене. Виявила, що донька до мене майже не приходить. Почала її привчати пити просту сиру воду. Просто "розпоювала" - саме таке слово вжила лікарка. І коли вона стала пити багато, відповідно сеча стала прозорішою і какати почала кожний день. Тепер коли є сливи кожний день, то може ходити навіть двічі. тож для початку привчайте до свіжої води. Одужуйте!

В знайомого хлопчика теж петлі в кишківнику, відповідно какає дуже рідко і з болем. Тому мабуть є сенс перевірити ще на узд, щоб виключити фізіологічні проблеми.

В нас майже від народження проблеми з "закрепами". Я вже писала, що до 6 міс. дитина могла не какати 2 тижні і нічого не допомагало, для мене це були важкі часи... При тому він почувався абсолютно нормально.
Тепер (8р.) також по 3-4 дні може не йти. Як вже писали тут проблема у подовженому кишківнику. Недавно хірург з обласної дит. лікарні казав, що можна робити якісь вправи і ми дитини не впізнаємо. Планую до нього сходити ( приймає в поліклініці).
В знайомої був період в сина, що боявся какати. Також що тільки не робили. Пройшло, але важко сказати, що саме в цьому допомогло.

Бачу, я не одна така. Я думала, що то тільки в нас таке. Я бачу, що це теж більше психологічного характеру. Теж хвалю його після кожної справи. Але ще хочу зробити узд , здати аналізи, щоб переконатися чи немає якихось відхилень. А на рахунок феї- дякую!!!!! треба спробувати ))
Поки в садок будем ходити через раз, поки все внормалізується.

Ми з таким мали справу більше трьох років. Бувало, цілі вечори на дивані просиджував, попу тримав, щоб не какати. Іноді ставила гліцеринову свічку. Частіше пояснювала, розказувала, що будемо змушені іхати в лікарню... Коли какав, прилітала фея і залишала йому на кухні щось смачненьке. Похвала і оваціі, коли все вдавалось. І так потроху нам вдалося розірвати це коло. Зараз все ок, іноді нагадую. Какає тільки вдома. У знайомоі в малого такі ж проблеми. А причина - задовжений кишківник.

В мене з малим таке було. Боявся шо буде боліти попа. Були закрепи.
Ентерожерміну давала. Йогурти заставляла істи (бо він не любив кисломолочки). Було таке шо трусики були грязні бо тримав а воно не втримувалося. Як почав какати нормально і попа не боліла то почав сам проситися. Але то дооовго було те страдання його і моє. Універсальноі поради на такий випадок немає. До кожноі дитини інші аргументи потрібні.
Си діла біля нього гладила по спині, за ручки тримала, обнімала... По-малу якось побороли то.
Терпіння вам і успіху

Ну і 5 років це вже відносно великий хлопчик, з яким можна домовитись, щось пояснити. Просто дитині може бути реально боляче ходити в туалет, от і він природньо "захищається".

У нас були психологічні закрепи до трьох років, ховався, доходило до 7-ми днів некакання. Зараз вже ходить. Але потрібно нагадувати. Як бачу, що ховається від мене або бігає по хаті, то прошу, щоб ішов у туалет. Але закрепів, як таких, у нас не було. Кал був завжди однорідним, навіть як і 7 днів не ходив. Тому, я точно знала, що це вони. Попри все, я б - таки перевірила кишківник однозначно, знаю діток у яких діанноз - доліхосигма, з часом це переростається, але розумний гастроентеролог підбере дієту і відкоренує лікування. Ну і мучного-солодкого поки зась!