Іра Дрібчик, я справді бачила ту ситуацію однобоко. Вдячна за допис.
В групі в нас діти, як діти... Буває всяке. Я до того ставлюся з розумінням. Хлопчик в групі з самого початку, минулого року не було якихось таких подій. Ця конкретна ситуація розвивалася якось дуже стрімко: побачила сама, була вражена поведінкою, з розмов зрозуміла, що це буває дуже часто, Денис і деякі інші діти жалілись,що через це не хочуть лишатися на денний сон, деякі батьки обговорювали, далі поведінка перед ранком, похід на роботу до мами не дав результату... Хотіла посприяти тому,щоб звернути увагу на проблеми, шукала шляхи як то зробити.

Я була неправа в тому, що не підійшла [b]особисто [/b]до мами, до батьківського комітету, до завідуючої. Дуже неправа. На роботу до мами ходив представник з батьківського комітету, щоб вона забрала дитину з групи ще до моїх дописів. Значить проблема була. Проблема вирішується - добре. Наварилося з того всього аж забагато, сьорбати буду довго...
На вихователів не нарікайте, бо то непросто одній виховательці впоратися навіть з 15-20 дітьми (не говорю про повний список). В нас хороші вихователі, правда наварила я і їм, не хотячи...
Пропоную суто по моїй проблемі закрити обговорення. Якщо не відпишу - значить все у нас налагодилось.

[quote="Dribchuk"]Я не розумію чому тут всі батьки жалілися, обговорювали цю тему, але ніхто не заступився за Надію?[/quote]
А так завжди. Одна справа обурюватись в приватних розмовах, а коли перед всіма, всі зразу затикаються і вичікують.

Наталя, ти права, тут така ситуація що правильних дій немає. Хоча, ні, є. Якби всі дружно вислухали і були почуті - Надя, та мама, вихователі, інші батьки то б в се вирішилося дуже гарно без сварок і інстанцій. Але то не реально. Бо кожна мама буде захищати свою дитину і бачити лише свою правоту, решта батьків, кого не чіпали будуть тримати нейтралітет " бо моя хата скраю", вихователька буде казати що винна мама, мама що вихователька і виходить замкнене коло. :crazy: Напевне та ситуація яка є зараз є оптимальною після всього що сталося - з дитиною працює психолог (дуже добре якщо це фахівець і зможе допомогти). Я все ж не розумію чому не говорили з мамою і чому якщо дитина так надокучала всім зараз лише Надія є крайньою і за неї ніхто з батьків не заступився якщо той хлопчик такий сильно неконтрольований.
Ситуація з власногно життя. В класі в нас була дуже повна дівчинка хвора на ожиріння. Всі хлопці з неї посміювалися, але один відверто знущався. Одного разу він почав до неї зачіпатися, вона його вдарила, розбила носа, він копнув її, вона впала і вдарилася головою. Вдарилася не сильно, слава Богу. Після цього були батьківські збори, збори батьків і дітей, педрада, де всі батьки проголосували за те щоб того хлопчика перевели в інший клас. Тобто там реально була проблема коли всі чітко бачили що він заважає навчальному процесу в класі, неадекватно поводить себе відносно тої дитини. Я не розумію чому тут всі батьки жалілися, обговорювали цю тему, але ніхто не заступився за Надію?

Я з самого поччатку писала що нічого доброго не вийде якщо почати ворушити по інстанціях це питання. Шкода маму і дитину і шкода Надю і її сина. От уявила ситауцію (т.т.т) що чекали б поки мама сама розбереться. І тут написала б нам якась мама що дитина в реанімації, бо її в садочку побили, бо там такі дітки різні і поводяться по різному, бо в них проблеми напевне, але що я буду щось комусь казати, я ж не спеціаліст, буду свою дитину відходжувати тепер :impossible: ...........
Але вважаю що робити щось треба. І мені здається що саме в цій ситуації правильного виходу немає, всі можливі варіанти - травматичні(((((

Маю досвід пропонування послуг спеціалісата. Те що Дрібчик писала, типу в нас от таке було, може вам поможе. Щоб довго не розписувати - досвід негативний, причому по кількох мамах. Але ж я не спеціаліст, напевно не так підійшла і не так сказала(((((

За дітей відповідають батьки!!!!! все! все решта - похідне!!!! треба мати бажання вирішувати якісь проблеми і що немаловажно в наш час треба мати і можливості. А можливостей немає частіше ніж часу((((( Нормальний психолог - дорого обходиться це раз! Не виключено що першою рекомендацією буде приділяти більше часу дитини - це два. А якщо мама немає можливості залишити роботу........замкнуте коло.... Але хто не стукає - тому не відкривають!

Я вже колись писала здається в якійсь темі про вихователів і про те що вони батькам говорять. Знаю багатьох батьків з групи і не з групи, різних. І знаю що є батьки до яких підійдеш - вони адекватно відреагують, а є такі що налетять на свою дитину, накричать що ти такий-сякий інших бєш чи що там ще. Часто діти ще більше озлоблюються після того і далі цькують тих слабших. Знову ж замкнуте коло. Бо дитина найкраща для своїх батьків переважно. Напевне це добре, я над цим працюю наприклад, бо якась така що, занадто колективом переймаюся, виховую свою дитину що треба лежати тихенько щоб іншим не заважати спати (і хто б мені що не казав а то моя заслуга, а не вихователів), а іншим цього не кажуть і вони собі і розмовляють і товчуться. А Миколай виявляється приходить до всіх і до нечемних теж. Для чого ж тоді старатися бути чемним питається????
І ще до слова в мене одним із найдієвіших методів є те - що дитина нехоче маму засмучувати :impossible: от такі в мене неадекватні методи виховання ::Р:

Мені здається питаня в тому наскільки дитина неадекватно себе поводить. Всі діти бешкетують час від часу, б'ються, кусаються, кричать. Але якщо поведінка дитини становить загрозу для здоров'я іеших дітей. Тоді треба насправді стукати у всі двері.
По описам того, що відбувалось, складається таке враження, що дитина цілком неконтрольована, що діти бояться тієї дитини. І власне, чим займається вихователька в це момент?
Надя зробила правильно, що підняла цю тему. Я вже знаю по інших випадках, що чим далі тим ситуація погіршується. Якщо не вжити одразу заходів, то потім дитина стає ще більш неконтрольованою, а де його батько, це не грає ролі. Є в дитини проблема, її треба вирішувати.
Я знаю ситуацію у школі, з дитиною, в якої батьки розвелись. То також агресія страшна, постійні побої, просто таки побої дітей. Знущання над дітьми, травля в класі найслабших і виправдовування мами, що ви ж розумієте, як йому тяжко. Але через це не повинні інші діти ходити в синцях, через внутрішні проблеми цієї дитини.
Якщо є психотравма в дитини, то є фахівці до яких варто звернутись. А так виходить, що йому все можна, бо він травмований? То що тоді, в кого там чоловік в АТО, чи розлучені, чи помер, то можна йди на вулицю бити людей, вбивати, бо в них травма? А інші чим їм винні? Проблеми треба вирішувати, а не ховати голову в пісок, а може саме розсмокчеться.

і от, що я не зрозуміла. вихователька сказала, що дитина так ЗАВЖДИ поводиться. якби завжди, то ваш син вам би нажалівся вже, а то з ваших слів виходить, що він почав жалітися вже коли ви це самі почули. чи ні? окреслити рамки отого завжди я ніяк не можу

як я зрозуміла, Надія постійно говорила з КИМОСЬ, але не з мамою. і цього я взагалі не можу зрозуміти :confused: з всього написаного, я навіть не зрозуміла, чи хоч щось написане було підтверджено - батьки справді писали заяву? більшість так протестує проти тої дитини?
а з того, як описують поведінку хлопчика, складається враження, що там група ідеальних дітей, які ходять рядочком рівненько, ніколи не бються і взагалі не знають, що таке збитки :crazy:

[quote="Dribchuk"]хлопчик тепер знає що він щось робить не так і виходячи з групи зходу просить маму щоб та не плакала бо він був чемний. то як тепер бути? як бути тій дитині? комусь стало сильно краще? [/quote]
Це ж прекрасно! Може, до дитини нарешті достукались і знайшли важіль впливу. Може він тепер буде вести себе адекватно в садку, щоб не засмучувати маму.

Перечитайте ще раз тему. Спочатку Надя писала, що батьки до мами підходили, говорили. А мама зводила дитинц до психоневролога, принесла від нього довідку, що її дитина нормальна, і на прохання батьків ще якось повпливати на ситуацію, і може забрати дитину в іншу групу, мама сказала, що робіть що хочете, пишіть куди хочете, а я свою дитину нікуди не заберу. Після такої реакції ви чекаєте, що мамв зі всім сама розбереться?
І згадайте, С. не лише постійно верещить, коли діти сплять, їдять чи займаються, а також він здирав з дівчат резинки, обривав нашиті листочки з костюмів, спускав штани хлопцям. Чого всі діти мають це постійно терпіти?
Тут або виховательку міняти або дитину ту кудись переводити, може хтось інший знайде підхід.

я не спала вдень ніколи ( це не перебільшення) досі не сплю як день на дворі.
так от в садочку вихователька дала зі мною собі раду. чимось зацікавлювала а потім вмовляла мене просто полежати тихенько, бо інші дітки сплять. це я до того, що вихователька повела себе професійно. а у вашому випадку вийшло так,що всі мовчали мовчали а потім почали волати. треба проговорювати будь-які дрібниці особливо що стосується дивностей у поведінці дітей