от я поки що так і роблю, що стараюсь ніде його силою не тримати, і як хоче йти то ми йдемо. Знайомих діток так дуже не маємо, то в парку різні попадаються. Я такий панікьор, що зразу переживаю і думаю коли ті страхи минуть...
от треба якісь особливі молитви пошукати..

Ви це серйозно, про яйця???? :scare: :scare: Молитви прочитайте над дитинкою. Можна священника попросити, щоб Євангеліє почитав. Але, я думаю, що це більш психологічна проблема, це ж не собаки налякатись. Ви водіть гратись до спокійних діток, щоб не провокувати ситуацію ще більше. Якщо дитина, бачите, що не хоче, то не наполягайте. Може, саме пройде з часом.

я от спостерігаю за малим і таки замічаю, що він має якись переляк від інших дітей. Він взагалі і раніше як я вже писала боявся як хтось пищить і т.п., а зараз практично всіх дітей жахається і тягне-пхає мене в сторону. І ще замітила, що як якась дитинка щось до нього говорить, то він якось дивно очками починає кліпати :cray:
Як спокійна дитинка, то може помаленьку завязатись з ними "гра".

і що то з тими страхами робити? чи то які яйця викачувати чи що?

[b]TYulia[/b] моя мала тоже так всього боялася, будь яких збіговиск. :sad:
переросла до 4 років. :crazy: але я думаю, що перестала боятися діток через те що я не водила її до таких самих малих як вона. Якщо вона їх лякала - то нащо її травмувати???
В нас в дворі були дві старші (4 і 3 роки, Ані тоді було 1,6 р.) дуже спокійні дівчатка. То ми ходили тільки з ними гратися - бо мала дуже з ними любила гратися, якщо були іншу шумні діти - то ми йшли гуляти десь собі самі або я залазила в пісочницю і гралася з дітками - щоб мала бачила, як гратися, щоб не боялася. Так вона по тришки привикла. То важко постійно тако, коли дитина "висить" на тоді. :sad: Ну але треба було вибрати: або" моє хочу" або "нормальна дитина". :wink:

я в 2,9 р. сильно переживала, як ми весілля відбудемо. Але малій так сподобалося, що коли в 3,2 р. було в мого брата весілля - то Аня не могла дочекатися :ha: :hi: ::Р:
а коли Ані було 11 місяців - то я не ходила до куми, бо дитина страшно боялася гучних звуків і людей. :scare: Нічо пережили. А чи сильно там кума обіжалася - то мені до одного місяці, я маю піклуватися дитиною, а не кумою. :new: Буде мати свої діти - зрозуміє. :В):

Мій синочок - великий гарний хлопчик. Але йому дуже дискомфортно, коли кругом шум і глум. Наведу приклади щоб було ясніше. Як ото діти буває бігають і кричать, то як так трохи ближче біля нього то він зразу в плач. На вихідних ходили на розписку до родички, то і між людьми, малознайомими родичами не хотів бути, а як почалась сама процесія з музикою, знову в плач. І взагалі потім я замітила, що він боїться таких накрашених нарядних людей. В бібліотеку на заняття приходили, то коли дітки починають сходитись, бачу що вже він на грані сліз і пхає мене до дверей "додому". Надворі, то ще так нічого, може в пісочниці трохи з дітками погратись, свої цяцьки дає, чужі бере. На концертах, навіть з голосною музикою, (надворі),в Подолянах з скупченням людей теж ніби ок, не плакав. А от коли трохи замкнутий простір і є ще якісь люди, діти, то не хоче там бути навіть зі мною і плаче.
Що б ви мені порадили з тим всім робити? чи то перейде чи що? Ми от через 1.5 міс маєм на весілля йти, я щось вже того боюся :confused: