В мене теж проблема. Мене ніколи не бив, а в садочку постійно б'ється. Раніше списували на вік. Але то вже 5,5. Може вдарити просто так, без причини і мотиву. Друзів через це мало. Нічого не пояснює, каже, що так захотів. Обіцяє не битися і знову б'ється. Порадьте, що робити?

Перехоплювала руки і казала , що болить! Що ти мене бити не будеш. Але то з самих початків, 2-3 роки . Зараз такої агресії не проявляє.

У нас цей період вже проходить. Ох і натерпілись ми тих стусанів :dash: Що робили? Зупиняли, брали за руки, дивились в очі і казали, що болить. Пропонували бити подушку чи переключали увагу на якусь активну гру. Не знаю, чи з того щось допомогло, чи само пройшло :dreams: Але зі злості син не бив мене ніколи, лиш з пустощів.А зараз інший період почався - від мене ні на крок, вся увага має бути на ньому, навіть заговорити ні з ким не дає.

Розкажіть щось розумне, як боротися з отим биттям, бо з того, що я читала поки нічого не помагає... Малий взяв собі за звичку битися. Діток не б'є ніколи, лиш рідних: маму, тата, бабцю. Причому в більшості випадків це для нього гра і йому дуже цікаво та смішно. Навіть якщо ми робимо зауваження і то досить так серйозно. Силу в руках має страшенну і так може втовкмачити, а ще якщо несподівано, аж зірочки в очах... Незрозуміло йому, що це нам болить, злить, неприємно і т.д. Може тому, що він не розуміє того фізичного болю від удару? Його ж не б'ють, надто сильно сам він не падає і вдаряється. Короче, співчуття ніякого. А інколи ще й може вдарити, як злиться сильно: коли щось не по його. Ще якби то була річна-дворічна дитина, то я розумію: випробовує свою силу, вчиться контролювати рухи і т.д. Але ж не в 4.5 :crazy: При тому що сам по собі не є агресивний, негативний і злий.

[quote="Shalimar"]у Нас этот период уже прошел.. Тато як навчив "бодаться", то Платон одно время постоянно лбом бил ))))[/quote]
Скоро ви переросли, молодцi :vo: , надіюся в нас також цей "бодающейся" період скоро пройде.....

[quote="олеся"]старший іноді вже чемніший: коли я кажу Павлику, не стукай дверима, то він каже [b]мама а я не стукаю правда?![/b] [/quote]
:^D

ну, и что делать?? Пройдет? Я не знаю, какой подход нужен..

[quote="Yummy mummy"]А коли на руках - то пробує мене своєю головою вдарити, мені в очах темніє, а він сміється...
Боюся щоб колись собі больно не зробив, ну і мені зуби не повибивав :крейзі: ......
Чекаємо коли переростуть ;-)[/quote]
:-D
гм-гм :lol:
у Нас этот период уже прошел.. Тато як навчив "бодаться", то Платон одно время постоянно лбом бил ))))
Тоже за свои носы и зубы переживали))))

[quote="Yummy mummy"]Shalimar Ти як про мого чудіка написала .....[/quote]
і про моїх двох!!! Правда старший іноді вже чемніший: коли я кажу Павлику, не стукай дверима, то він каже мама а я не стукаю правда?! Але як сам стукає то не допомагає нічого...

[b]Shalimar [/b]Ти як про мого чудіка написала .....
В нас все аналогічно, а ще до того всього їздить по меблях машинками і за телевізор пробує залізти 8-o , тоже прошу , поясню, не помагає :-( ....
А вдарити мене по лиці, то "як дай пити", щей тішиться коли я сварюся....А коли на руках - то пробує мене своєю головою вдарити, мені в очах темніє, а він сміється...
Боюся щоб колись собі больно не зробив, ну і мені зуби не повибивав :крейзі: ......
Чекаємо коли переростуть ;-)

мне, может, еще в тему "бить или не бить"..?
крч, уже не кусается, очень редко, бывает, укусит - просто так)))
ударить может, когда его достают, дразнят, или что-то не разрешают... Но не сильно часто замахивается
дурацкая привычка - все бросать, хлопать дверьми громко..
все бы ничего, только в некоторых дверях стекла..
игрушки бросает - ломаются - не жалко
но иногда портится паркет, кафельная плитка, стены ((

игнорировала, кричала, ругала, била по рукам, спокойно объясняла, просила, обнимала - безрезультатно

Не знаю, как на это повлиять и как правильно реагировать