з першим іменем якось було легше - і мені і чоловіку подобалось імя Назарій (записано в свідоцтві),Назар. а от для другого синочка варіантів у мене не було. Якби для дівчинки - то куча екзотичних імен ))) Довго я не могла вибрати імя (хоча був варіант "Максим"), але якось постійно мені крутилося Ерік... от і так назвали. Спочатку було всім незвично,але тепер так привикли. До речі, як чоловік ходив в Рацс його записувати, то каже, що його реєструвала вагітна дівчина, і як він сказав що ми хочемо дитину назвати Ерік, то вона зраділа і сказала, що не могла ніяк придумати імені для майбутньої дитинки і от певно назве теж Еріком.
Кожне імя я вибирала беручи до уваги його походження і значення:
[size=150][color=#BF80BF]Назар[/color][/size] - від.Назорей - посвячений для Бога
[size=150][color=#8080FF]Ерік[/color][/size] - благородний проводир.

А ми з чоловіком як обирали ім'я для дитинки, то якось з хлопчачим ім'ям визначились швидко. Воно в спску було одне. А от з дівчачим то помордувались. Але я дуже захотіла Євгенію (Женю). (Не знаю чого. Навіть в дитинстві про те ім'я не думала). А коли на УЗД сказали, що дівчинка, остаточно обговорили, ну і чоловік погодився :dance: . А потім виявилось, що скоро буде Євгенії, отже доня одобрила :aplo:

Обидва рази Я. коли народився старший, я зразу сказала, "він - Микола". так звали чоловікового дідуся. він помер рано . від раку. і чоловік, дуже сумує за ним.
а молодшого я назвала, ще коли він був у животику. я коли йшла в роддом, то вже казал, "Степане, пора вилазити" так звати мого татка. і тепер мій молодший улюбленець у дідуся. я колись в дитинстві вирішила, що синочок має бути Степанком. хоча мій тато катигорично був проти.

Дара напевне. ми для наших близьких італійців так і спростили ім"я нашої Дарки.

[quote="Liza"]Дарина має слов"янське походження, а Дарія - то від якогось там ненашенсього царя по імені Дарій і опше. ну вроді як ближче нам слов"янське походження. [/quote]
і Дарія і Дарина - одного походження - перського. і означає "переможниця". це жіноча форма імені Дарій. Дарина - ословянізована форма. Італійці кажуть Дора :hi:

а про нерозголошення, то є такий забобон - щоб був таємний янгол охоронець і що ніхто не врік - того й не кажуть друге імя, чи щось таке :confused:

так ото ж, сопствєнно, не пишу, бо не знаю, чи варто розголошувати. вроді існує якась така мисель, що не варто широко розголошувати друге ім"я, чи все "хрещенське" ім"я повністю. точно не знаю, чим це обгрунтовано - чи забобон, чи ні.

[quote="Liza"]крім цього імені ми при хрещенні дали ще одне. в сполученні ці два імені мені нагадують мати Терезу. але це не Тереза.[/quote]

Ліза, а яке якщо не секрет? :dreams:

я дуже хотіла назвати доцю Дарією. мені це ім"я давно подобається - відколи я дізналася, що одна моя дууууууууууже далека родичка так зветься (живе в Бразилії і я її не знаю).
чоловік мені телефоном повідомив, що в РАГСі записав її Дариною, від чого я ледь не розплакалася. я дуже не хотіла цієї форми імені. а він мені потім пояснював, що Дарина має слов"янське походження, а Дарія - то від якогось там ненашенсього царя по імені Дарій і опше. ну вроді як ближче нам слов"янське походження.
ну ок, змирилася.
але охрестили малу всеодно як Дарію - сказали священнику, що Дарина, а він оголошував як Дарія - всеодно так, як я хотіла :yes: . ще й хрестини співпали з днем ангела - 1 квітня.
крім цього імені ми при хрещенні дали ще одне. в сполученні ці два імені мені нагадують мати Терезу. але це не Тереза.

Імя синочкови дав тато Артурчик,тому що ми домовилися як буде дівчинка я назву,а як хлопчик то він....Надіюсь наступне наше чадо буде дівчинка :yes: :yes: :yes:

Я з дитинства мріяла про синочка Антончика , а коли завагітніла , то по орієнтовно мала б народити в районі 6 травня ( Юрія ). Так всю вагітність і називала синочка. А народилися ми 16 травня , а перед тим (12 травня ) Богдана . Побачила синочка перший раз і зрозуміла , то не Юрчик , а Богданчик .