Стаття про виховання і відносини вчителі-діти-батьки.
[i]Прихований текст[/i]

Киньте пліз, лінки, на якісь гарні статті про перехідний вік і як його пережити :rose:

[b]TYulia[/b] Рамки точно мають бути. З того, що я читала, то своїми криками-плачами діти часто випробовують батьків на міцність. Скільки у них вистачить терпіння і сили відстоювати ті такі рамки. І батьки в тому плані мають бути непохитними. Як би це збоку не здавалося жорстоко моментами, але в кінцевому варіанті для дитини це буде в плюс.
Існує думка, навіть якщо батьки дуже хочуть бути друзями для своїх дітей, все ж вони мають проявляти свій авторитет і силу. Встановлювати рамки, контролювати, нести відповідальність. Бо в силу свого віку і розуму, дитина сама це не в змозі зробити. Вона не завжди навіть може справитися зі своїми емоціями. Але з вищеописаною методикою поведінки батьків вона буде розуміти, як би важко їй було, є хтось старший, який завжди допоможе, вкаже, як можна робити, як ні. І в майбутньому буде дотримуватися цієї лінії. Не знаю, чи змогла правильно пояснити, але якось так.
З власних спостережень можу сказати, що до моєї дитини треба говорити не один раз. Він часто настільки зосереджений на тому, що робить, що мене просто не чує. І іноді, щоб вивести його з того стану, треба сказати голосніше і емоційніше. Але зі свого дитинства чітко пам'ятаю, як то неприємно, коли на тебе кричать і сварять, починаєш боятися такого прояву емоцій... Тому дуже не хочу кричати на свою дитину (хоч і буває зрідка), щоб у нього не було такого ж страху.

А я підвищую голос, коли син мене дратує чи нервує. І кажу йому про те, що почуваю. І коли мені весело з ним, кажу про це. А як він по-іншому має зрозуміти, які емоціі його поведінка викликає в інших?

І в нас бачу загострення буває після вихідних з дідусем і бабусею, які все догоджають.

Всюди пише, що дитині треба рамки. Але як то по доброму і гармонійно їх ставити?

у нас тато у всьому потакає дитині. Наприклад дозволяє сину їсти солодке коли він ще не поїв. Тому тато гарний а мама ні, бо багато в чому йому відмовляю. Тому у нас постійно на цю тему суперечки.

Дівчата, які ще секрети виховання ви використовуєте?

В нас зараз якись тяжкий період. Все через "нє", ну це ще я якось можу зрозуміти. А найбільше мене зачіпає, що як щось малому не догодити, чи навіть просто в нього самого щось не получилось і він "знервувався", він починає ображати мене :sad: кажучи всяке таке "а хочеш, я тебе зараз вдарю", "сама будеш істи то", і ще всяке таке, що мені неприємно слухати. В нього навіть голос під час цього змінюється. Стараюсь відповідати по доброму, ігнорувати, переключати увагу. Все збираюсь купити собі затички у вуха, щоб деколи просто не чути тих балачок. Бо то таки дуже виводить з рівноваги. До речі, якщо я таки зірвусь і почну не по доброму кричати, то ця ситуація по часу закінчується швидше, бо як по доброму терпіти, то деколи 30-60 хвилин може ходити і воркати :impossible: Але знаю, що кричати НЕ можна, всіма силами стараюсь цього не робити...

Я йому говорю, що то природньо розлютитись, але не треба свою злість виливати на близьких людей. І Бозя дивиться (кажу). Ще розказую історію про те що образи як забитий цвяшок в дошку, навіть як витягнути цвяшок, то слід залишається.

Десь читала, що якщо дитина погано себе веде з мамою-татом, то означає, що вона з ними дуже близька, типу то добре. Ну але я ж теж не безсердечний робот.

Може поділитесь, як ви виходите з подібних ситуацій? Як зробити так щоб мама-батьки були для нього "святими", яких треба любити, поважати і НЕ ображати?

РОЗВИТОК ДИТИНИ

[i]Прихований текст[/i]
Дуже рекомендую для учителів і особливо для батьків

Ольга Пуйо
Дитяча злість та агресія долається любов'ю
[quote]Дитяча злість та агресія долаються любов`ю 05 липня 2016 154 переглядів Часто чую від батьків: "Моя дитина виявляє агресію? Чому ти такий злий? ...." Звідки в малюків агресія і напруга і що можна зробити, щоб позбутися "небажаних гостей".
У добу стрімкого розвитку інформаційних технологій сімейне виховання, як і виховання в цілому, вимагає інноваційного переорієнтування. Сучасні дива техніки: планшети, айфони, смартфони, комп’ютери посіли значне місце у житті людей. Домашніх господарсько-побутових обов’язків попри це ніхто не відміняв. Доба також незмінно має 24 години і не більше! Таким чином, в сімейному тайм-бюджеті скоротився час, який батьки виділяють на спілкування з дітьми. Пропорційним стало зростання кількості проблем, пов’язаних із вихованням дітей. Однією з найбільш популярних є агресивна поведінка дітей та негативні емоції, як реакція на будь-яку заборону, відмову з боку батьків. Діти інколи нагадують легкозаймисту субстанцію, котра спалахує від найменшої іскорки… Звичайно, такі конфліктні ситуації турбують батьків та негативно відображаються на здоров’ї дітей.
Спробуємо сформулювати чіткий план поведінки батьків у ситуаціях, коли дитина впадає в істерику, негативні емоції: Не відповідати негативним, образливим тоном, криком. Не передражнювати дитину. Не ображати словами особистість дитини, не принижувати. Не впадати в паніку, плач, агресію із звинувачуваннями. Навпаки, слід говорити спокійним, врівноваженим тоном: Сказати, що ви любите сина/доньку завжди. Визначити і визнати негативні емоції, які вирують в душі дитини. Це спрацьовує як «стоп» для істерики, неврівноваженої поведінки. Розпитати про причини незадоволення, обурення. Пояснити як їх можна висловити в інший спосіб. Діти часто поводяться нервово і агресивно тому, що не знають як іншим чином продемонструвати своє ставлення в проблемних ситуаціях. Закріпити правильну модель поведінки дитини в подібних ситуаціях за допомогою казки, оповідання, де герої (звірята чи люди) переживають подібну проблему, вагаються як поводитись, говорять про своє обурення чи злість і мирним шляхом вирішують конфлікт. Психологи називають цей прийом «терапевтичною» казкою, але батьки можуть самостійно, відповідно до конкретної проблеми, розробляти такі казки, розігрувати їх разом з дитиною за допомогою пальчикового театру чи театру рукавичок, ложок і т. ін. Отже, обізнаність із способами вирішення проблеми – це вже половина успіху. Пам’ятаймо, що батьківська любов ґрунтується на безмежному терпінні і розумінні, а саме ці складові найважливіші у вихованні дітей! Будьмо люблячими батьками![/quote]
[i]Прихований текст[/i]

Ненормований графік роботи батьків негативно впливає на пізнавальні здібності та поведінку дітей. Саме до такого висновку дійшли вчені Інституту економічної політики (Economic Policy Institute) у Вашингтоні, провівши ряд досліджень.

Economic Policy Institute пише про те, що сьогодні кількість професій невпинно збільшується, а стрімкий розвиток технологій дає можливість працювати у будь-який час доби, в офісі чи вдома. Часто саме це заважає батькам виділити проміжок часу, який би був повністю присвячений дитині, а відтак негативно впливає на її розвиток, зростання та навчання.

Ось кілька ключових тез із результатів дослідження - тут [i]Прихований текст[/i]

А шще тут є багато цікавих статей про виховання [i]Прихований текст[/i]
[img]http://starylev.com.ua/files/article/vchumos_gratu_samostijno.jpg[/img]