Тиха » 19 червня 2015, 20:27
erinaceus, у мене та ж ситуація. і так, в принципі, було завжди. але зараз це якось особливо незручно
. думаю, частково то темперамент сина, а частково мої митєві реакції щодо його потреб. але я не могла терпіти навіть хвилини його плачу, кли він був зовсім малим, і зараз мені це вдається з трудом. але я намагаюсь витриувати деякий час, щоб він отримував досвід фрустрації, без якого в дорослому житті ніяк
[b]erinaceus[/b], у мене та ж ситуація. і так, в принципі, було завжди. але зараз це якось особливо незручно :crazy: . думаю, частково то темперамент сина, а частково мої митєві реакції щодо його потреб. але я не могла терпіти навіть хвилини його плачу, кли він був зовсім малим, і зараз мені це вдається з трудом. але я намагаюсь витриувати деякий час, щоб він отримував досвід фрустрації, без якого в дорослому житті ніяк