мої уже зі мною роблять вареники/пиріжки/котлети/фрикадельки. Син ще салати сам кришить, якщо є яйця чи крабові палички.

Привчаєте своїх діток помагати вам? З якого віку, у який спосіб? Лише свої речі-іграшки чи і інше по дому?

я захоплююсь методикою монтессорі, пройшла відповідне навчання. Мені це допомогло краще зрозуміти як правильно залучити дитину до дом.справ. Тепер практикуємо у 3 роки миття тарілку після себе ,на днях показала як витирати пилюку на етажерці з іграшками, він був у захваті, тай мити посуду теж сподобало кричав "хочу ще, дай ще посуди".
Так як до садочку не ходить, постійно стараюсь чимось зайняти, і найперше це дом. справи, з машинка одяг вивантажує, несе тазік до сушки, подає...їсти варимо разом, придумала йому класне примінення, він тримає блендер а я муку сиплю, мені тепер дуже зручно стало

[quote="Marichka"]Також вже допомагає вилки-ножі витирати для сервіровки,як гості приїжджають,хоче допомагати.[/quote]

оооо, то мій таке дуже любить :ha: особливо тарілки розкладати чи посуду витирати ось тут доречі видно, як він це гордо робить :hi: )))
http://forum.mamusi.org.ua/viewtopic.php?f=139&t=3254&p=267538#p267538
А ще дуже любить готові страви нести чи коли просто якусь справу доручать зробити САМЕ йому)) Ну і загалом береться помагати все що я роблю по дому)

Ну і за кожну роботу потрібно хвалити і оцінювати.Коли я роблю вареники,то завжди тісто даю дитині,вона з них ліпить різне:веселку,крокодила,і всяке-для мене ніби одні хробачки.Але я їх потім варю разом з варениками і дитина їх гордо з"їдає.
Також вже допомагає вилки-ножі витирати для сервіровки,як гості приїжджають,хоче допомагати.
З іграшками трохи складніше-з ними ніколи порядку нема,часом нервуюся,що позбираю і викину;чоловік лякає,що зараз буде пилососити і пилосос їх поїсть-бачила колись як іграшка присмокталась до пилососа:)

[b]Ulkanet[/b], а може в неї просто такий вік, що на все каже "не хочу-не буду", вона це все може вдало перерости. Треба брати хитрістю, зацікавити і давати можливість самій вирішити. Ще можна так гарненько розповісти, як мамі цікаво в ту роботу-гру бавитись, а Аня може собі робити що хоче! Як правило цікавість часто бере верх. А свекруху можна послухати, але не зовсім. Тобто не заставляти а спонукати, зацікавити... заставляти не треба, просто якщо тобі потрібно щоб вона щось зробила (банально позбирала іграшки), можна використати невеличкий шантаж: "можеш не збирати іграшки, і цукерки я сама можу з"їсти, тобі ж не хочеться". Ну шукати ключик до своєї дитини. Вона росте, міняється.

Я не знаю як, але мої аргументи часто діяли навіть на мого племінника, який мало кого послухав (хіба бабусю, в неї теж купа прекрасних аргументів). Звісно, іноді навіть це не допомагає, але іноді спрацьовує.

У мене от менший більш жадінка, ніж старший, зовсім не хоче з ним ділитись, але з ним можна домовитись, не зразу, та все ж. Вони просто різні. Але основне, навіть б"юьтся, та все одно обіймаються і любляться!

Моя Анюта дуже хотіла всьо повторяти за мною. Ще як була меньша - то всьо мала так як я робити. А я їй не боронила. Тому в нас вдома дві мітли, дві швабли і т.д. ::Р: І пралку включала, і лахи туди грузила/вигружала, і мусор до відра носила, і сніг зі мною відкидала,і навіть бараболі "копала" маленькою залізною лопаткою рила окопи на городі :ha:
Та остнім часом щось не хоче нічого робити, коли я її кличу каже "Я не хочу, я не буду!". То в нас наша бабуля веде таку політику, мол не заставляй дитину працювати. :dash: :dash: Ніби я її городи орати заставляю! :ireful: Коли я малу кличу щось зі мною робити, то вона знару "Нє" Нє" Анічка, йди там мультики дивися!" :dash: :dash: Як то було добре тих три роки - поки вона не пхалася. :dash:

Прання - це ДА!
Включати пралку це тільки доня має робити. Вже знає які кнопочки натискати. Бачила як я включаю захист від дітей,натискаючи дві кнопочки одночасно. ТО й сама їх натискає,правда в неї не виходить, але машинка шось там пропищала,а вона і довольна. ;-) Ще любить прати свої слюнявчики і розвішувати на рушникосушку.

а Ромасько теж дуже любить зі мною прати, а потім і розвішувати лахи. Він любить подавати і просить щоб я просила "давай ще", а коли вже лахи скінчилися (він спеціально чекає того моменту) то каже "не дам, бо вже нема нічого" :)

мій пампусик (2 роки) вже давно зрозумів, що якщо я завантажила пралку, закрила її дверцята, то треба мені розмотати і подати електрошнур, щоб її включити :)
деколи любить подавати мені випрані речі для розвішування. на початках навіть казав "дякаііі", коли я приймала від нього кожну річ.
останнім часом полюбив допомагати мені просіювати борошно, але тут від нього отримую більше нервотріпки, аніж допомоги.