у мене чемоданчик откриток радянських) мама давала гроші а я в центр їздила і откритки купувала, з четвертого класу освоїла центр і всі книжкові магазини, дуже любила набори , откритки порід собак, породи котів , тварини з червоної книги, чи тварини якогось регіону) ще книжки прикупляла , дуже хотіла свою бібліотеку, але пройшло все)) зараз люблю плаття))

А я колекціоную снігові кульки )))) і взагалі .. всі кульки скляні ))))))) від менших до великих )))

І я колекціонувала фантики від жуйок, а ще откритки і календарики . А пізніше брелки, то скуповлювала всякі цікаві. Потім якось вдавність зайшло. Але колекцію брелків зберегла. І дууже люблю вироби зі скла, ті кольорові тваринки квіточки. То трошки маю цікавих (банальні не дуже люблю)

О! Що я тільки не колекціонувала......у мене були і фантіки і наклейки і обгортки від шоколадок та цукерок

А тепер чомусь ні на що не стає чому

А я з дівочих років колекціоную різні свічки, в мене їх дуже багато, особливо в батьків, бо у мене в однокімнатній квартирі для них замало місця, але маю мрію мати свій будинок, і біля каміна виставити всі мої свічки

Перлинка,коробки і пачки ті всі цікаві - перші імпортні (це ж 90-ті, хто пам'ятає), все перше, шо до нас завозили.

Це як епізод з французького кіно ,про Амелі .Продай їм ,може знімуть продовження)

я коли жила в Росії, то в першому класі часом водилася з жінкою(їй тоді десь 30 було, але вона мала якусь хворобу психічну - не памятаю), то вона колекціонувала откритки і обгортки з цукерок, але тільки такі яких в неї ще небуло, ....памятаю коли мама до мене приїжджала з України з гостинцями, або тато передавав з Москви гостинці, то її цікавили лише мої обгортки.....
от так ми і сиділи на лавочці....я топтала цукерки, а вона забирала обгортки))))

lyudmilka ти молодець ,що поважаєш захоплення чоловіка ,але я би теж ,так ,як квіточка не поняла коробок за 20 років ,з під прального порошку ,блін ...)
Хоч якісь цікаві,красиві,чи всі підряд?

Ха, а дівчата, певно, уявили двокімнатну квартиру, в якій пів кімнати завалена отими пачками!? На щастя, все не так - це часний сектор з кількома підсобними приміщеннями, в одному з яких розміщується чоловікове "добро". Так, всі ми різні і думаємо по-різному, для когось - сміття, а комусь - пам'ять про дитинство. Монети теж є, але то інша історія, їх ми вже разом збираємо.