TaniaPicaSSo » 20 березня 2015, 20:12
Я от до речі майже завжди дитині даю пробувати те, що вона просить. Бо в принципі, все, що дитині не бажано їсти, воно їй і не смакує. І мені легше їй дати раз попробувати і вона виплюне, ніж доказувати, що то не можна. Ну а вже як сподобається, то значить вже скінчилося і більше на очі їй попадатись не буде.
Той же майонез. Вона колись попробувала була, їй сподобалось. То тепер просить хліб з майонезом часом, то я кажу добре, а сама мащу маслом. Через раз проходить. Як не проходить, кажу інакшого все одно нема.
А ще у мене завжди є в сумці вафлі артек, то на той випадок, коли ми їдемо в транспорті і в доці закінчується терпіння. Чому вафлі, бо вона їх довго їсть. Вона розламує їх на пластинки і спершу злизує начинку, а тоді їсть вже саму вафлю. То з половинкою вафлі ми можемо заїхати дуже далеко. Лиш стараюсь не перетворити це в постійну звичку, що транспорт = вафля. То переважно ми їдемо нормально, але вже як плаче, що хоче виходити, то дістається чарівна вафля
Я от до речі майже завжди дитині даю пробувати те, що вона просить. Бо в принципі, все, що дитині не бажано їсти, воно їй і не смакує. І мені легше їй дати раз попробувати і вона виплюне, ніж доказувати, що то не можна. Ну а вже як сподобається, то значить вже скінчилося і більше на очі їй попадатись не буде. :hi:
Той же майонез. Вона колись попробувала була, їй сподобалось. То тепер просить хліб з майонезом часом, то я кажу добре, а сама мащу маслом. Через раз проходить. Як не проходить, кажу інакшого все одно нема.
А ще у мене завжди є в сумці вафлі артек, то на той випадок, коли ми їдемо в транспорті і в доці закінчується терпіння. Чому вафлі, бо вона їх довго їсть. Вона розламує їх на пластинки і спершу злизує начинку, а тоді їсть вже саму вафлю. То з половинкою вафлі ми можемо заїхати дуже далеко. Лиш стараюсь не перетворити це в постійну звичку, що транспорт = вафля. То переважно ми їдемо нормально, але вже як плаче, що хоче виходити, то дістається чарівна вафля :hi: