В мене вагітність проходила легко і я дякувати Богу на збереженні не лежала.

Слава Богу, вже на 36тижні і на підтримці ще не лежала і думаю вже не ляжу. Ще трошечки і ми будем доношені можем вже народжуватися :)

Так так пожалітися треба, та я не вірю шо це шось дасть.

mavpusya написав:TanenRom, зазвичай у тих, що таке роблять, ще й все кльово-кольорово... І діти без проблем і взагалі...
А у тих, хто з молоду берігся, не пив, не курив і таких от випадків не мав, та ще й нічого не виходить...
Але Бог на небі усе бачить, колись та прийдеться відповідати за свої вчинки...
Флавер, співчуваю і розумію. Поговори із заввідділенням, чи із своїм лікарем.

100%, але завжди є вийнятки!

TanenRom, зазвичай у тих, що таке роблять, ще й все кльово-кольорово... І діти без проблем і взагалі...
А у тих, хто з молоду берігся, не пив, не курив і таких от випадків не мав, та ще й нічого не виходить...
Але Бог на небі усе бачить, колись та прийдеться відповідати за свої вчинки...
Флавер, співчуваю і розумію. Поговори із заввідділенням, чи із своїм лікарем.

просто пройде пару років, можливо вони і одружаться, захочуть дитинку, а тут раз - і не виходить.

бо Бог їм давав уже один шанс стати батьками ,проте вони вирішили інакше....

flower написав: Поки вона лежала і відходила від наркозу, той хлопець її виціловував і за руку тримав. Раз вже така любов то чогож ту дитинку не зберегти???

От вам і "псевдокохання" і "псевдощастя"...жах
А я не розумію, чому не роблять окремих палат? Це ж ніяка нервова система не витримає.

flower написав:дійсно дуже неприємно коли ложать до вагітних в палату людей після абортів

це ж на хвилинку задуматись, ну невже нікому з лікарів то в голову не прийшло?

flower написав:Пару годин прошло і додому як і небувало пішли обоє.

:gore:

Мене також лікарня не оминула, лежала на збережені на 6 тижні, зранку сходила в туалет із кровю і дуже злякалась, зразу в лікарню, виявилось гематома, але де вона взялась незнаю. нічого тяжкого не носила, бо знала шо я вже вагітна і на облік встигла вже стати. Тепер ось знов лежу але вже із нирками. от на вихідні втекла додому. І хочу сказати шо дійсно дуже неприємно коли ложать до вагітних в палату людей після абортів. Ось і цього тижня мені так неприємно було цілий день на душі шкребло. Дівчина прийшла із своїм хлопцем чекала з ним годин 3 напевно. потім її вже приносять всі лікарі, зрєліщє ужасне, кров напростині, халат задерся, видно все шо не тре, ложать її на ліжко а потім бігає анастезіолог шо 5 -10 хв. Поки вона лежала і відходила від наркозу, той хлопець її виціловував і за руку тримав. Раз вже така любов то чогож ту дитинку не зберегти??? Ой жах тай годі. Пару годин прошло і додому як і небувало пішли обоє. То мені здалось шо я то всьо гірше сприйняла ніж вона, аж досі як згадую мурахи по тілу.

У мене було старіння плаценти 3-го ступеня на 38-му тижні, але мені на узд одразу глянули кровотік і сказали, що нічого страшного. Просто готуватись на пологи.

Мала карта, там фільм про те, як люди почала за допомогою техніки відслідковувати свої кращі яйцеклітини і живчики, вагітніючи таким чином "ідеально", щоби народити вищу касту людей, так сказати. І серед них вклинився далеко не ідеальний хлопець із пороком серця.

Раз загроза, не все так страшно. Із сучасною технікою і можливою діагностикою серйозні проблеми із плодом вчасно можна виявити. А дрібні проблеми діти вміють переростати.

Хоча я одразху вирішила, як би не було, буду народжувати. Так, було страшно, але дякувати Богу, донечка народилась здоровою.