Тут вся справа в людському факторі. І хто б там що не казав - мала зарплата, важкі умови праці і т.д. - то все фігня. Людяності ще ніхто не відміняв. Хай вибачать мене представники медичної сфери (а тут на форумі такі є), але я переконана, що більшість абітурієнтів медуніверситетів поступають туди лиш тому, що планують в майбутньому брати хабарі і непогано на тому заробляти. Всі ж бачать, яке становище в лікарів/медсестер. Зарплати низькі, роботу знайти дуже важко, часто ненормований робочий графік. Витратити купу грошей і силу-силенну часу на навчання, влаштуватися на роботу через кума/брата/свата і ще й заплатити немалий внесок, а потім все життя працювати на 1500грн - вибачте мене, але таких філантропів дуже мало :pardon: Тому і ставлення таке. Їм все одно кого лікувати - дитинку, коня чи 100-річну бабусю. Їм лиш би гроші в кишеню клали і все по паперах грало :dash:

Знайома теж лежала з дитиною в інфекційному на Сахарова, то скидала фотки, такі що ужас-ужас :scare: Таке все страшне там було.

А ми восени 2013 р. лежали з дитиною в дитячій міській, що біля Старого Парку. То не було аж так страшно, досить чистенько, гидко не було, щоправда ліжка були теж ті пружинні, то мені з річною дитиною було дуже зле на них спати. Ми були на ГВ, засинали тільки так, і щоб погодувати на сон ми не могли ні разом лягти в одне ліжко, бо сплюскувались як у гамаку, ні на окремих, бо кожен провалювався у своєму. Це було дві жахливих ночі, бо потім ми перейшли у платну палату. Також дуже незадоволена була тим, що палата наша була повністю заповнена, і крім нас всі інші були дівчата-підлітки 15-16 років, у яких, само собою зрозуміло, були інші інтереси і режим, ніж в мене з річною дитиною. Мені доводилось виганяти з нашої палати хлопців, які приходили до нас в палату, тобто до дівчат, як до себе додому. Хоча, ми з дівчатами по палаті не конфліктували, якось мирилися, просто мене дивувало, чого нас поселили всіх разом при тому, що були деякі палати зовсім вільні. Я ходила, питалася по пару раз на день, чи можуть нас перевести кудись інакше. Але мені відповідали, що дві платні індивідуальні, які є, зайняті, і загальні палати всі теж заповнені. Я кажу, та ж неправда, ось по сусідству повністю вільна палата, там нема нікого, а мені вішали лапшу, що то вам здається, бо то просто на вихідні діти порозходились, а з понеділка вони всі прийдуть. Але ніхто з понеділка не прийшов. А потім пізніше я почула якось, як санітарка казала до когось з медперсоналу: "Чуєш, переведи того хлопця з палати № кудась до інших дітей, бо він там один лишився. Я шо буду заради нього одного там мити і розчин для миття переводити" :dash: То я тільки переконалась, що мені брехали про ті палати, що навіть як дітей є мало, вони укомплектовують спочатку повністю одну палату, потім іншу і т.д.

Потім через два дні ми перейшли у платну палату. Там було два дорослих ліжка, нащастя вже нормальних, непружинних, і дитяча колиска. Дорослі ліжка були розташовані попри стіни з протилежних боків. Я спитала дозволу, чи можна зсунути ті дорослі ліжка докупи, бо пояснила ситуацію, що дитина в колисці не спить, а буде спати зі мною. То мені спершу дозволили, а через днів два щось передумали і зі словами: "Думаєте, як платна палата, то ви можете робити, що хочете" наказали ліжка розсунути. То я на ніч зсувала, на ранок розсувала, після чого мене знов насварили, що я подряпаю підлогу.
А вікна у нашій платній палаті були ше старі і діряві. В перший же день, як нас туди перевели, чоловік мій приніс скотч і заклеював дірки, бо дуло страшно. Може згодом вони поміняли те вікно, бо як казали, що ті гроші за платну палату вкладаються в покращення тої ж палати.
А стіни тої палати були оббиті вагонкою, якось не дуже затишно. А вночі я чула, як шкреблися миші. Потім питала в санітарки, чи може бути, що то миші, а вона каже, а чого ж нє, та миші )))

Про розетки. Їх теж не було в палатах - навіть в платній. Казали, що так мусить бути, бо то ж дитяча лікарня, для безпеки дітей. То була аж одна розетка на коридорі, до якої всі заряджали по черзі свої гаджети.

Але от на стінах як раз за нашого перебування щодня художниця розмальовувала стіни героями різних мультфільмів. То хоч було на що позаглядати з дитиною, гуляючи коридором.

Загалом, умови умовами, так, деколи не фонтан, але ще гірше, коли ставлення медперсоналу якесь нелюдське. То вже від конкретних людей залежить. Одні нормальні, йдуть назустріч, а деякі бувають просто нелюди. Ну ще півбіди, коли до дорослих так ставляться, але от коли вже до маленьких дітей, то в голові не вкладається. От на приклад, кожного ранку в 7 год. санітарки приходили мити палати. Сніданок був аж в 9, обхід лікарів аж після того, і в нас не було потреби кожен день зриватися так рано. І я завжди просила санітарок, які вривалися до нас в 7 ранку, щоб не мили, бо кажу дитина ще спить, а вона зараз збудиться (а вона завжди будилась, коли вони мили). І були такі, що добре-добре, закрила двері і пішла, а були, що морда кірпічом, я мушу мити, нічо не знаю, і тою шваброю бах-бах по ніжках ліжка, на якому спить дитина, ну і все, вже встала. А як процедури всякі дитині проводили, то страшне. З тими уколами і капаннями. "Шо дитину свою не можете забавити?!" "Ше не чули, щоб дитина так кричала..." Ага, прям таки моя одна дико ревіла, коли її капали чи кололи :ireful:

вже кілька раз довелось мені побувати (дякувати Богу на провідини) в дитячій лікарні на Сахарова (та що на Бамі). Була в відділі для новонароджених і в інфекційному. Я настільки негативно вражена, що після того відвідування довго відходжу. Похреснику "пощастило" вже кілька разів там лежати. По-перше, відношення лікарів і медперсоналу, певно 90%, дуже хамське. По-друге, умови жахливі. Точніше є декілька гарніших палат, але багато ще з пружинними ліжками, запрними синюшними простинями, закрашеними, поламаними шкафчиками. "СЬогоднішня" палата, наприклад, не мала жодної резетки, то мама щоб закипятити чайник (який заборонено, але як сховати, то можна), мала тримати в коридорчику на рівні голови поки не закипить, аж поки собі переноску не взяла. Теплої води нема, протирати поверхні має сама мама, бо то її дитина хвора. Щоб відключили систему то, вже треба чекати на Боже змилування, яке нагадає тій медсестрі заглянути за півгодини чи пізніше,а якщо ти сама з дитиною, і вийти нема як. Що це за браття крові з вени, а потім ще додатково з пальчика (кажуть в Америці і світі, щось до 2 років з пальця крові не беруть, а з пяточки), маму виганяють за двері, дитина сплакується в кілька разів більше. У відділі для новонароджених було все дуже строго, всі особисті речі, їжа в окремих кладовках на коридорі, в інфекційному, вже можна собі все що хоч тримати. А ця палата - така похмура, що від неї мені вже за кілька годин плакати хотілося. Людоньки, та це ж ДИТЯЧА лікарня, там би ж всі лікарі, медсестри, мали б сонечком світитись до дітей і підтримкою для мамів, згорьованих дитячими хворобами. Це питання не в грошах, а у відношенні до своєї роботи, і взагалі у людяності. Чому ті стіни не покрасити в якись приємний колір, понамальовувати зайчиків-котиків. Та зробіть акцію, запросіть студентів з якогось художнього факультету, училища, і вони з радістю за безплатно, перетворять ті похмурі стіни у веселі малюнки, які діткам буде цікаво розглядати. СПРАВА НЕ У ГРОШАХ! ЧОМУ ТАК???

А ви в курсі, шо якшо вас часом зловив радікуліт, то викликати невролога додому ви не зможете? Або викликайте дільничого (які тепер мають спеціалізацію ако сімейний лікар), або викликайте швидку і їдьте на прийом до невролога (при умові, що талонів вистачить), або швидкою одрзу на стаціонар.
Якшо чесно - дурдом тай годі. В маи зловила спина. Мав прийти дільничий (хоча шо він може шарити в неврології? А раптом то і не неврологія, рапом шось гірше?), потім мав виписати ліки (хоча як педіатр може виписувати ліки по тій частині???), і потім якшо не легшає - йти на денний стаціонар до невролога на прийом і на процедури. Не ідіотизм?
Читала нещодавно як в однієї жінки з району сильно штрикнуло в спині і поки син її довіз до лікарень (обїздивши ше пів міста), то вона померла. бо думали шо то ревматизм, а то тріснула судина. Ну то як може не збільшуватися сметність, якшо в людини дійсно трісне судина, а замість оперативної помочі їй скажуть чекати дільничого?
Отакі от тепер пироги в поліклініках. будьте готові

Так, умови в 1 лікарні дуже жахливі я лежала в хірургії (25.12.10 мені вирізали апендицит) то було вночі з пятниці на суботу то підлогу прийшла санітарка мити аж в ПОНЕДІЛОК, бо мав прийти якийсь доктор і все провіряти(якби не він то взагалі незнаю коли б її помили :lol: :lol: ) там в палаті такий протяг був, а я ще й біля вікна лежала, дуже холодно було. Зима ж :scare: взагалі ніяких умов ні помитись, ні в туалет сходити :istereka: а ще й зашили мене як свиню лікарі певно Польське Різдво святкували:grin: бо шрам такий що і досі не сходить. Добре, що виписали на 4 день, а то напевно більше б не витримала і сама пішла :crazy: :scare: Теж платили 200 грн "благодійного внеску" а лікарі носились як біля збитого яйка :girl_hospital: а ми нічого їм не дали :grin: :lol:

Нічого собі - по тисячі з кожного лікаря!!!
Коли мій чоловік лежав в 1 лікарні (в березні), то з нас здерли 200 грн. "благодійного" внеску, ще й заяву писала, що ніякого тиску з боку мед.персоналу не було!!! А умови там найгірші з усіх лікарень Тернополя (дорослих)! малюсінька палата на 4 ліжка, тумбочка в ногах за півметра від ліжка (і це в хірургії :scare: :scare: :scare:! Чоловік мусив тримати воду, телефон в ліжку, бо був після операції ); в туалет взагалі наркомани з вулиці ходили! Навіть вату, спирт і рукавички потрібно було купувати за свої гроші!

Про талони не скажу. Ну хіба приклад з життя. Якщо нема талона, можеш стояти в черзі хоч добу, лікар може просто не прийняти і перед носом піти додому.

А про фінансування трохи знаю. Грошей, які виділяє бюджет і організації практично ні на що не вистарчає. Хто робив ремонт останніми роками знає, що 60 чи навіть 100 тис грн не гроші,тим більше на відділення, якщо треба міняти все: вікна, сантехніку з половиною труб, підлогу, меблі, стіни, а повсякденні витрати на постіль...... Гроші стягають з фармацевтичних компаній, пацієнтів (то називають "добровільний" благодійний внесок)... Наприклад, хто останнім часом був в жіночій консультації №2, то помітив там ремонтні роботи. То крім вищенаписаних методів збору коштів збирали ще й з лікарів понад 1000 грн. з голови. От і фонди, і внески... В педіатрії теж недавно зіткнулася з тим же. Прийшли на прийом чи по печатку в школу - благодійний внесок скільки можете (не менше 10, звичайно), бо в них ремонт. Стіни-підлогу зробили, а все інше (світильник, умивальник, жалюзі....) - особиста проблема лікаря. Хоч - сам купляй, хоч - простягай руку і збирай.
Стан відділення залежить від добросовісності зав відділом - чи ті всі кошти йдуть за призначенням. Одним словом - сумота.

Марі, значить я взяла цитату не про ту поліклініку, про яку розказувала :lol: . Але сенсорна кімната є ще й на Сахарова і саме за неї я писала. Цікаво тоді. звідки там фінансування...


Мамусі, а у вас не виникає проблем з талончиками до спеціалістів???

1. Мої сусіди з кількамісячним малям записалися до ортопеда. В назначений жень взяли таксі, приїхали, а їм кажуть - ортопед не приймає - на лікарняному він... Поїхали ні з чим додому, тільки витратилися :?
2. Я тиждень чекала четверга, коли є вільні талончики і на них можна записатися. Потім до наступної середи чекала, коли прийде мій час. Прийшла в назначену годину і попала до спеціалістів через 1,5 години. Бо... ЖИВА ЧЕРГА була :scare: . Нашо тоді ті талони?

[quote="happymami"]
[quote]У середу, 11 травня 2011 року, відбулося офіційне відкриття СЕНСОРНОЇ КІМНАТИ в Тернопільській міській дитячій поліклініці. Придбання обладнання на суму близько 60 тисяч гривень стало можливим [b]завдяки фінансовій підтримці[/b] Канадського Фонду Співробітництва в рамках проекту «Ми хочемо відчути світ!», розробленого активістами Спілки батьків-опікунів дітей, які хворіють дитячим церебральним паралічем «Крила ангела» та Тернопільської обласної Асоціації Жінок.[/quote]
Виникає тільки питання - а чому на Гоголя нема такої фінансової підтримки? Не ті зв'язки, чи не те спрямування?[/quote]


Це і є на Гоголя(Федьковича тепер назва вулиці). Там і є дитяча міська п-ка, а дитяча міська лікарня- біля обласної. І головний лікар той же. Ну але ж фінансування не місцеве!

[b]happymami[/b], мені здається, що все від "господаря" залежить! Хтось і пальцем не поворушить і знайде купу відмазок, чому у нього так, а інший і спонсорів знайде і ще щось придумає, навіть щось для себе зможе зробити. Я за людей, які дають раду і свому і громадському!